ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ: "Сонце в долонях"
22 лютого 2017 року у гуртку «Сувенір» Благовіщенського районного центру дитячої та юнацької творчості пройшло відкрите заняття за темою «Сонце в долонях».
Цікавим був хід заняття. В бесіді-діалозі вихованці гуртка провели асоціацію сонця з добром, з весною, з миром на землі.
Керівник гуртка Дорош Т.Г. провела цікаві інтерактивні вправи та ігри з дітьми «Оціни свій вчинок», «Два будиночки», «Сонячні слова».
В ході заняття діти ознайомилися з давніми віруваннями українського народу, пов’язаними із вшануванням сонця, з темою війни та миру в Україні.
Вихованці гуртка переглянули відеофільми пісень «Вийди, вийди, сонечко», «Нам потрібне мирне небо». Та найголовніше те, що діти навчилися виготовляти сувенір за технікою поєднання різних матеріалів, виготовивши в ході практичної частини заняття сувенір «Сонце в долонях». Долоньки діти виготовили з картону, подушечки сонечка – з тканини та синдепону, квіти - з кольорового паперу, сонячні промінці – з дерев’яних паличок, комашку – з пластиліну.
Вихованці гуртка вирішили переслати свої сувеніри воїнам АТО, щоб виготовлені ними сонечка на дитячих долоньках зігрівали їхні серця і надихали на подальшу боротьбу за рідну Україну.
Такі заняття сприяють розвитку образного мислення вихованців, фантазії, уяви, вмінню керувати своїми емоціями, вчинками.
Було досягнуто і виховної мети заняття: діти відчули себе патріотами України, їхні серця сповнились бажанням дарувати людям радість спілкування і добро, щоб бути схожими на сонечко.



ТЕМА: «ОДНА БАТЬКІВЩИНА – І ДВОХ НЕ БУВАЄ»
Мета: донести до
вихованців усвідомлення слова «Батьківщина»,
ознайомити із символами України;
розвивати спостережливість, увагу, фантазію;
виховувати любов до рідної Батьківщини, патріотизм, національну
свідомість.
ХІД ЗАХОДУ:
Перша сторінка: «Наша Батьківщина – Україна»
Керівник гуртка:
Діти! Всі ви чули таке слово «Батьківщина». А чи
замислювалися ви над тим, що таке «батьківщина»? давайте кожен із вас по черзі
дасть відповідь на це запитання. (відповіді дітей).
Керівник гуртка:
Так, діти, «батьківщина» для
кожної людини – це земля, де вона народилася, де проходить, чи пройшло її
дитинство, це земля, де живуть її батьки. Для поляка, скажімо, «батьківщиною» є
Польща, для француза – Франція, для німця – Німеччина. А ми з вами, діти, до
якої нації належимо? (Відповіді дітей: «до української»).
Керівник гуртка:
Так, діти, ви народилися і
виростаєте в Україні і за національністю є українцями. На українській землі
живуть ваші батьки. Тому ваша «батьківщина» і моя, бо я теж тут народилася і
виросла – Україна.
1-й вихованець:
Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти,
А у нас, одна країна,
Найкраща нам усім –
То прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
2-й вихованець:
Любі друзі! Хоч маленькі
Та вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
3-й вихованець:
Україною я звуся
І цим іменем горжуся,
Бо козацький в мене рід
Здавна славний на весь світ.
Українка я маленька
З України батько й ненька,
На Вкраїні вся родина,
Всім нам мати – Україна.
Керівник гуртка:
Отже, діти
проглянувши першу сторінку нашого усного журналу, ми дійшли висновку, що наша
«батьківщина» – Україна.
Друга сторінка: «Благовіщенське – наша мала батьківщина»
Керівник гуртка:
А зараз, діти, переглянемо
другу сторіночку нашого журналу. Так, Україна наша велика Батьківщина, це ціла
країна. Але в кожної людини є так звана «мала батьківщина», тобто, це село чи
місто, в якому вона народилася і проживає. Діти, скажіть,будь ласка, яке місто
для вас є «малою батьківщиною»? (Відповіді
дітей: Благовіщенське).
Керівник гуртка:
Так, це наше рідне місто
Благовіщенське (на екран проектуються заставки або відео краєвидів
Благовіщенського).
Тихо хлюпочеться річка Синиця
Там, де дорога на Київ біжить.
Стань перехожий, навкруг озирнися
Гарне містечко в цім краї лежить.
Створене мешканцям тільки на благо,
Бо Благовіщенським місто зовуть.
Хай лине про нього лиш добрая слава,
Бо славнії люди у ньому живуть.
Керівник гуртка знайомить
вихованців з коротенькою історією Благовіщенського, з деякими статистичними
даними.
А ще, діти, я хочу додати, що
наше Благовіщенське, «наша мала батьківщина», є частинкою нашої єдиної
Батьківщини – України.
Третя сторінка: «Символи України»
(На екрані заставка «Символи України»)
Керівник гуртка:
Діти, третю сторінку усного
журналу ми назвали «Символи України». Кожен народ, кожна країна має свої
символи, тобто якість предмети чи рослини, які для цього народу є святими, яким
народ поклоняється, які заслужили у нього велику шану і повагу. Символи є державні
і народні. Діти, хто знає, які є державні символи України? (Відповіді дітей:
прапор, герб, гімн, Конституція).
Керівник гуртка:
А тепер, будь ласка, назвіть
народні символи України. (Відповіді дітей: калина, верба, вишитий рушник,
вишита сорочка, хліб і т.д.).
Керівник гуртка:
Давайте подивимося з вами
відеокліп «Символи України». (На екран проектується відео кліп «Символи
України», присвячений 25-річчю незалежності України).
Четверта сторінка: «Все починається з любові»
(Заставка: мама над колискою дитини).
Керівник гуртка:
Любов до Батьківщини… з чого
вона починається? Все починається з родини. З материнської любові. Коли в
матері народжується дитинка, вона співає їй колискові пісні, в яких мріє, щоб
її дитина виросла доброю, щирою, здоровою і щасливою людиною. Ця материнська
любов передається дитині. Далі дитина росте, любить маму і тата, свою родину,
свій дитсадочок, а далі школу, першу вчительку, своє рідне місто чи село, а
далі усвідомлює, що він чи вона, тобто хлопчик чи дівчинка є частинкою України,
вболіває за її долю, тобто стає патріотом своєї рідної землі. Любов до України
в усі часи надихала на творчість талановитих художників та поетів. Ось вірш
видатного українського поета В. Сосюри «Любіть Україну». (Вихованки гуртка
читають вірш).
1-а вихованка:
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води.
В годину щасливу і пам’яті мить,
Любіть у годину негоди.
2-а вихованка:
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Керівник гуртка:
І я, діти, теж вас закликаю:
«Любить Україну», будьте її патріотами! Давайте, як знак поваги і любові до
України, виготовимо сьогодні патріотичні капелюшки.
П’ята сторінка: «Виготовлення патріотичного капелюшка»
Керівник гуртка:
І наступною сторінкою нашого
журналу, вірніше його вкладкою, буде виготовлення патріотичного капелюшка.
Щоб його виготовити, вам
потрібно по листочку білого паперу, степлер, кольорові олівці або фломастери і ножички.
(З метою техніки безпеки коротенько повторюються правила поводження з
ножицями).
Керівник гуртка:
1. Кладемо листочки по вертикалі.
2. Легенько простим олівцем переділяємо його пополам
горизонтальною лінією.
3. На кожній частині паперу малюємо один із символів
України. Розфарбовуємо його.
4. Перевертаємо лист паперу до себе верхньою стороною.
5. Відступаємо від лівого і правого країв по 4-5 см і робимо
ножицями надрізи до середини листа на відстані 12-15 см.
6. Тонші стрічки, які утворилися, з’єднуємо степлером із
ширшою стороною.
7. Отримуємо паперовий капелюшок з патріотичним малюнком.
8. Одягаємо його на голівку.
Шоста сторінка: «Заключна»
Керівники гуртка:
Діти, а зараз виходьте всі до
мене, утворіть півкруг. (Діти півколом стають біля екрану).
І зараз остання – «Заключна» сторінка нашого журналу
«Батьківщина – наша святиня».
1-й вихованець:
У всіх людей одна святиня
Куди не глянь, де не спитай
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж зелений в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей без Батьківщини.
Керівник гуртка:
1. Любімо Батьківщину.
2. Прославляймо її добрими справами.
3. Бережімо її природу.
4. Поважаймо і шануймо її символи, традиції.
5. Дбаймо про чистоту її мови.
6. Співаймо її мелодійні пісні.
2-й вихованець:
Мій друже, шануй Батьківщину,
Вона, як життя, є одна.
Люби свою рідну Вкраїну –
Багата чи бідна вона.
Батьківщина – це труд і свято,
Батьківщина – це мама й тато.
Це бджола у веснянім лузі
Це твої найщиріші друзі
3-й вихованець:
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Тай долі не знайде в житті.
Чи можна забути ту пісню, що мати,
Співала малому, коли засинав?
Чи можна забути ту стежину до хати,
Що босим колись протоптав?
4-й вихованець:
Туту мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні,
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Одна Батьківщина і більш не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
5-й вихованець:
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що таке тато і мама, одна (всі разом).
(На екрані заставка із закликами любити і берегти батьківщину).
Керівник гуртка:
-
Тож любімо свою
Батьківщину.
-
Прославляймо її
добрими справами.
-
Бережімо її
природу.
-
Поважаймо і шануймо
її символи і традиції.
Діти! Ходіть на гуртки: вивчайте українські народні
ремесла.
-
Дбаймо про чистоту
мови.
-
Співаймо мелодійні
пісні.
Керівник гуртка:
Зараз разом із знаменитою співачкою Софією Ротару давайте
заспіваємо
гарну українську пісню «Одна калина». (Керівник гуртка і вихованці співають
пісню).
Керівник гуртка:
Наш захід закінчується. Бажаю
всім здоров’я, удачі і щирої любові до Батьківщини. Любіть Україну!!!
ТЕМА: «ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ З ТКАНИНИ
«ОДАРОЧКА»
Мета: навчити дітей виготовляти ляльку-мотенку з тканини,
ознайомити з
історією ляльки-мотанки;
розвивати моторику рук, високі естетичні
смаки, працьовитість, виховувати інтерес до культури українського
народу і традиційної народної іграшки, а також дружелюбність та
колективізм.
Обладнання та матеріали: дошка-фліпчарт, комп’ютер, проектор, екран, таблиці для роботи на дошці,
дидактичний матеріал, лоскутки білої та кольорової тканини, вата, кольорові
стрічки, нитки, ножиці.
Форма заняття: заочна подорож із застосуванням інтерактивних
вправ.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
І. Організаційний
момент.
1. Привітання.
2. Повідомлення теми і мети.
3. Психологічне налаштування.
ІІ. Основна
частина.
1.
Знайомство з улюбленою лялькою:
А) вправа «Що я думаю про свою
лялечку?».
Б) вправа «Коло дружби».
В) інтерактивна вправа-акваріум
«Розумниці».
2.
Зустріч з
майстринею-господинею.
3.
Фізкультхвилинка.
4.
В гостях у
майстрині-господині.
5.
Практична робота
«Виготовлення ляльки-мотанки «Одарочка».
ІІІ. Заключна
частина.
1.
Представлення
ляльок-мотанок.
2.
Підсумок заняття.
3.
Фото на пам'ять.
І. Організаційний момент.
Керівник
гуртка:
Доброго дня, любі діти і
шановні гості! Сьогодні ми з вами проведемо цікаве заняття, де зустрінеться
сучасне і минуле. А темою нашого заняття буде виготовлення ляльки-мотанки.
(Мета заняття повідомляється).
Сьогодні, діти, ми також
познайомимося з цікавою майстринею-господинею і будемо виконувати її завдання,
а також подорожувати з нею в минуле. Вона навчить нас робити ляльку-мотанку.
Отже! Сьогодні чудовий
листопадовий день, за вікнами падає листя, а ми з вами, в теплій затишній
кімнаті, де хочеться творити.
Любі діти, посміхніться,
І на мене подивіться
Дуже гарні ви, дівчата
Будем гарно працювати!
ІІ. Основна частина.
Керівник гурта:
Діти! Я бачу, що не самі ви
прийшли на наше заняття, а принесли з собою гарних лялечок. Розкажіть про них.
Кожна дівчинка нехай познайомить нас зі своєю лялечкою. (Вихованці гуртка по
черзі розповідають про своїх ляльок).
А) Вправа «Що я думаю про свою лялечку?».
Користуючись дидактичним матеріалом і дошкою фліп-чарт,
діти висловлюють свої думки про лялечок, прикріплюючи паперові головки лялечок
до фігурок.
Б) Вправа «Коло
дружби».
З метою колективізму і зміцнення дружби між вихованцями
гуртка, діти утворюють коло дружби, беручись за руки, при цьому кажуть один
одному гарні, приємні слова.
В) Інтерактивна вправа-акваріум
«Розумниці».
Керівник гуртка:
Діти! На столиках у вас є листочки, на яких записані
слова. Поділіться, будь-ласка, на три групки. За допомогою цих слів одна групка
складе вірш про ляльку, друга – придумає загадку, а третя – невеличку казочку.
(Вихованці гуртка, поділившись на творчі групки, виконують інтерактивну вправу
«Розумниці».
Зустріч з майстринею-господинею.
Керівник гуртка:
Сідайте, діти! Ви гарно справилися із вправами і зараз на
вас чекає сюрприз (керівник гуртка прикріплює до дошки фліпчарт портрет
майстрині-господині). Ось майстриня-господиня, будьте знайомі. Зараз ми з нею
будемо подорожувати в минуле нашого народу і виконувати її завдання. Отож,
подорож так і називається «Пограйся з минулим».
У мене в руках книжечка від майстрині-господині. Це вона
нам її передала. А називається вона «Історія ляльки-мотанки». Зараз я вас
ознайомлю з нею. Діти, ми вже з вами поговорили про сучасних ляльок. Всі вони
дуже милі, гарні. Ви можете придбати їх у магазині. Та чи так було завжди? От
зараз ми прочитаємо. О, це було дуже давно. 7 тисяч років назад. Уявіть, що ви
у стародавньому українському селі. Не було тоді ще магазинів, не було ні
пластмасових, ні резинових ляльок. А гралися дівчатка ляльками-мотанками.
(Керівник гуртка знайомить вихованців з історією ляльки-мотанки).
Діти! А зараз майстриня-господиня запрошує вас у країну
«Ребусляндію». Перед вами ребус, який ви повинні розгадати. (На дошку фліпчарт
прикріплюється табличка з ребусом. Діти по черзі вписують у клітинки потрібні
слова. По вертикалі утворюється слово
ЛЯЛЬКА).
Діти! А зараз майстриня-господиня пропонує невеличкий
брейн-ринг. Це вправа на кмітливість і знання історії ляльки-мотанки. Хто
уважно слухав історію, відповість швидко і правильно. (Проводиться брейн-ринг).
Які ви молодці! Як гарно справились з усіма завданнями
майстрині-господині. Всі ви втомилися. То ж давайте трішечки розімнемося.
Проведемо фізкультхвилинку.
Раз-два – час вставати!
Три-чотири – присідаймо,
Швидко втому проганяймо!
П’ять-шість – засміялись,
Вправно всі понахиляймось!
Рученьки всі розвели,
Підвели їх догори.
Кулачками потрусили,
Руки знову опустили.
Опустили і присіли,
Хай рівненькі будуть спини.
Головою покрутили,
Вліво-вправо, повторили.
А тепер часу не гаймо
Й до заняття приступаймо!
Керівник гуртка:
За те, що вивчили гарно
історію ляльки-мотанки і справилися із завданнями, майстриня-господиня запрошує
вас до себе у гості. (Вихованці гуртка дивляться відео «Майстер-клас від Олени
Щербань).
Практична робота «Виготовлення ляльки-мотанки «Одарочка».
(Керівник гуртка проводить
майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки. Діти мотають ляльку-мотанку).
Послідовність виготовлення
виробу:
1. На клаптик білої полотняної тканини кладуть шматочок
вати.
2. Краї полотна складають один поза другий і стискають.
Утворюється форма голівки.
3. Міцно ниткою кілька разів обмотують голівку, відділяючи
її від тулуба.
4. Маленький клаптик білого полотна скручують валиком і
навхрест прив’язують між голівкою і тулубом.
5. На голівці за допомогою нитки намотують хрест.
6. До талії ляльки поверх білої тканини прив’язують
кольоровий лоскуток. Формують спідничку.
7. Ляльку прикрашають тоненькою кольоровою стрічкою,
викладаючи стрічку поверх ниток (прикривають нитки).
8. Стрічкою також обмотують талію ляльки.
9. На голову зав’язують кольорову хустинку.
Лялька готова.
ІІІ. Заключна частина.
1.
Діти представляють
свої роботи.
2.
Керівник гуртка
підводить підсумок заняття.
3.
Діти фотографуються
на згадку зі своїми ляльками-мотанками.
ТЕМА: «ВИКОНАННЯ КОМПОЗИЦІЇ «СНІГУР» ЗА ТЕХНІКОЮ
ПЕТРИКІВСЬКОГО
РОЗПИСУ»
Мета: навчити дітей
розписувати композицію в колі, застосовуючи такі
елементи петриківського розпису, як «перехідний мазок» та
«зернятко»;
розвивати фантазію, уяву, спостережливість, охайність та
бережливе ставлення до обладнання і матеріалів під час виконання
роботи;
виховувати високі естетичні смаки, повагу до мистецьких традицій
декоративного розпису і талановитого українського народу, любов
до
природи.
Обладнання і матеріали: гуашеві фарби, пензлики різної ширини, дерев’яні тарілочки токарної роботи,
палітра для змішування фарб, скляночки для вази, дошка фліпчарт, комп’ютер,
проектор, екран.
Форма заняття: заняття з
петриківського розпису з елементами природознавства.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
І. Організаційний
момент.
1. Привітання.
2. Психологічне налаштування.
3. Повідомлення теми і мети заняття.
4. Вправа «Гілочка очікувань».
ІІ. Основна
частина.
1.
Актуалізація знань:
А) повторення основ петриківського
розпису;
Б) гра «Фарби».
2.
Майстер-клас з
петриківського розпису.
3.
Бесіда про птахів.
4.
Повторення правил
техніки безпеки та поводження з робочим
обладнанням.
5.
Практична робота.
ІІІ. Заключна
частина.
1.
Підсумок заняття.
І. Організаційний
момент.
Керівник
гуртка:
Добрий
день, шановні діти. Рада вас вітати. Заняття у нас відкрите – а це майже свято.
Тут і гілочка ялини,
Що зелена вічно,
Настрій у вас, любі діти,
Майже новорічний.
Розмадю.єм, тарілочку
Милії дівчата.
Будем розпис петриківський
Надалі вивчати.
Повідомлення
теми і мети.
Вправа
«Гілочка очікувань».
(На сніжинках,
які знаходяться перед дітьми, вони пишуть свої очікування від заняття).
ІІ. Основна
частина.
Актуалізація
знань.
А) Повторення основ петриківського розпису.
Шляхом
опитування відбувається повторення термінів з теорії петриківського розпису,
вивчених на попередніх заняттях.
Б) Гра «Фарби».
У
вихованців гуртка на грудях прикріплені кружечки різних кольорів. Вихованці –
це фарби. (Ця вправа на повторення змішування кольорів).
Керівник
гуртка:
Яка фарба
утвориться, коли змішаємо червону і жовту?
Відповідь:
оранжева. (Виходять червона і жовта фарби і виводять оранжеву).
Керівник
гуртка:
Яка фарба утвориться, коли змішаємо жовту і синю фарбу?
Відповідь: зелена. (До жовтої і синьої фарби виходить зелена і т.д.)
В кінці діти разом:
Ми веселі фарби – друзі
Створимо малюнок в крузі
Якщо нас вдало поєднати,
Можна гарно малювати!
(Фарби сідають на місце).
Майстер-клас з петриківського розпису.
Керівник гуртка:
Як вдало можна поєднати фарби, зараз ми побачимо у майстер-класі. (Показ на
екрані майстер-класу з «переходом кольорів»).
Керівник гуртка:
Діти,щойно ви переглянули майстер-клас з малювання
квітів. Але зараз зима і квітів в природі уже немає. Давайте згадаємо, що
найчастіше зараз ми бачимо у природі, вірніше, кого (з живих істот). (Діти відповідають).
Керівник гуртка:
Так, найчастіше зараз ми бачимо птахів. Діти, а яких ви
знаєте птахів, на які дві великі групи діляться птахи? (Діти відповідають:
перелітні і осілі).
До перелітних відносимо: лелек, журавлів, ластівок, шпаків, граків, солов’їв, зозуль і т.д.
До осілих відносимо: горобчиків, ворон, голубів, дятлів, синичок, снігурів.
Всі осілі птахи зимують у нас і тому взимку потребують
підкормки. І ви виготовляєте годівнички і підвішуєте їх на деревах, насипаєте
туди хліба, зерна, щоб птахи їли. Правильно, бо птахи – частинка нашої природи,
яку треба оберігати.
Діти, сьогодні ми з вами на ось таких тарілочках
виконаємо композицію з пташкою снігуром, яку доволі часто можна побачити, якщо
спостерігати за природою. Снігурі мають червоний животик і сірі крильця,
хвостик і голівку. На крильцях є білі пір’їнки. Цей птах дуже симпатичний. Тому
ми й обрали його для нашої композиції.
Перш, ніж приступити до виконання практичної роботи, ми
повинні повторити правила техніки безпеки та поводження з робочим обладнанням.
Театралізовані моменти:
Вихованка гуртка виносить великий пензлик весь у фарбі,
приповідаючи:
Вихованка 1:
Ой-ой-ой! Ай-ай-ай! Як боляче!
Вихованка 2:
Хто це так кричить?
Керівник гуртка:
Діти! Це кричить король пензликів. Щойно він був на
занятті одного гуртка. Там вихованці не вміли користуватися пензликами. Короля
пензликів і його молодших братиків-пензликів вони занурювали у фарбу аж до
половини держальця. Пензликам фарба залила очі, носи, ротики.
Вихованка 1:
Ай-ай-ай, як боляче! Швидше опустіть мене у воду.
Вихованка 2: (Опускає пензлик у воду).
Керівник гуртка:
Діти! Ні в якому разі пензлики не можна дуже глибоко
занурювати у фарбу (ворсинки їхні тоді псуються), а тим більше товкти
ворсинками об тверду поверхню. А ще не можна махати пензликами один в одного
перед очима, бо можна ви штурхнути очі.
Вихованка 3: (Виносить брудну ляльку. Плаття її і обличчя
вимазане у фарбу).
Вихованка 4:
А це що за чудасія?
Вихованка 3:
Це Бруднуля.
Керівник гуртка:
Ось такий вигляд на занятті одного гуртка мала дівчинка,
яка неохайно поводилася з фарбами. З фарбами треба поводитися обережно. Вимитий
пензлик витирати в ганчірочку. Під час роботи не крутитися, щоб не розлити воду
і не під торкнути рукою сусіда, не вимазатися у фарбу.
Практична робота.
Керівник гуртка:
Діти, а тепер перейдемо до практичної роботи. У вас є все
необхідне для розпису. Я вам буду показувати елементи розпису на дошці
фліпчарт, а ви дивіться уважно і малюйте.
Поетапність виконання практичної роботи:
1. Насамперед занотовуємо сірим кольором зображену на ескізі
пташечку.
2. Поки пташечка висихає, тоненьким пензликом малюємо
гілочку горобини, застосовуючи елемент «зернятко».
3. Далі малюємо гроно горобини.
4. Застосовуючи «перехідний мазок», малюємо крильця і
хвостик пташечки, голівку.
5. Застосовуючи «зернятко», малюємо гілочку ялинки.
6. «Зернятками» зображуємо дзьобик і лапки пташечки.
7. За бажанням можна «зернятками» зобразити шишечки ялинки.
ІІІ. Заключна частина.
Керівник гуртка:
Діти, отже ми розписали
дерев’яну тарілочку за технікою петриківського розпису. Давайте повернемось до
нашої вправи «Гілочка очікувань». Перед вами сніжинки, на яких ви написали свої
очікування від нашого заняття. Якщо ваші очікування здійснились, то ви свої
сніжинки повішайте на гілочку ялинки, яку ви бачите на столі. (Діти вішають
сніжинки на гілочку ялинки).
(Керівник гуртка аналізує
виконану практичну роботу вихованців гуртка).
Керівник гуртка і діти з
дерев’яними тарілочками фотографуються на згадку.
Немає коментарів:
Дописати коментар